Пам’ятаю

Я пам’ятаю цвіт від черешні
Пам’ятаю в квітнику всі садженці перші
Пам’ятаю вечорами скрип від калітки
Захід сонця, від якого можна зомліти

Я пам’ятаю стежку до школи
Там таке навколо — спізнення не випадкові
Пам’ятаю час мина, а я ніби у комі
Верби понад ставом як бабусині ікони

Я пам’ятаю запахи сіна
Татову жаровню і солоне насіння
Мурка з кошенятами в коробці у сінях
І Чорниш, хвиля хвостом назустріч постійно

Я пам’ятаю стіни ліцею
Пам’ятаю від добра сховала лице я
Пам’ятаю слину на спині від місцевих
Пам’ятаю все одно стояла на сцені

Я пам’ятаю перші невдачі
Пам’ятаю сльози, які ніхто не побачить
Пам’ятаю перший поцілунок і танець
І щоденник з таємницями, в якому рани

Я пам’ятаю треш з алкоголем
Пам’ятаю злість зі знущаннями й болем
Так тоді хотілося здаватися модними
Пам’ятаю як себе вбивали чим завгодно ми

Я пам’ятаю квіти з вінками
Деякі тікали, але не втекти від карми
Інколи здавалося, живемо безкарно
Хай спокійно сплять ті, кого вже немає з нами

Я пам’ятаю пристрасть і спрагу
Пам’ятаю серед ночі тисячі райдуг
Пам’ятаю нас такими справжніми, дикими
Пам’ятаю день, як прощалися тихо ми

Я пам’ятаю миті прозріння
Повороти долі, де мінялися рівні
Діти принесли тепло, ніби з півдня
Я знайшла себе і я пустила коріння

Я пам’ятаю кліпи й треки
Віддавала всю себе і тиснула record
Пам’ятаю віру всіх: від вулиць до дому
Я свій шлях не віддам ніколи і нікому (нікому)
(Ніколи і нікому)