Дитина

Стань менi самою, саме тою пiснею.
Будую світи й розламую, кожного разу після.
Лишись на першому, на своєму місці.
Ця подорож вже завершена, а швидкість ще двісті.

Руту не шукай - твоя вона, не даруй речей, даруй сина.
Як тобі не знаю припасти до душі.
Річ одну ти знати повинна: ні на що це зовсім не схоже.
Я немов маленька дитина, що без тебе жити не може.

Знані на весь світ команди, мультиплатинові диски -
Всі вони - круті, ну звісно, але так далеко звідси.
Декілька простих акордів, і мелодія лунає.
Сподіваюсь, відчуваєш, хто про тебе справді дбає.

Руту не шукай - твоя вона, не даруй речей, даруй сина.
Як тобі не знаю припасти до душі.
Річ одну ти знати повинна: ні на що це зовсім не схоже.
Я немов маленька дитина, що без тебе жити не може.

Відтепер нема людей, колапс, розмір їх обрядів замалий.
В iнших всіх Світах моя була, і нарешті встрілись на Землі.
Ну, не закінчуйся наївний сон, двоє на планеті проти всіх.
Не дивись на них, не слухай їх, це лише між пальцями пісок.

Руту не шукай - твоя вона, не даруй речей, даруй сина.
Як тобі не знаю припасти до душі.
Річ одну ти знати повинна: ні на що це зовсім не схоже.
Я немов маленька дитина, що без тебе жити не може.