Через гори

Через гори, через доли
Простелився шлях,
Ішла тим шляхом Божая Мати
З Дитям на руках.

Ой не слухай, мій Синочку,
Як вітри гудуть,
Он на горбочку світяться вікна,
Може, нас приймуть.

В кожній хаті Бог багатий
Наситив столи,
А Його й Матір вигнали з хати,
Їсти не дали.

Всім Господь дам землю й воду,
Сонце дав для всіх,
А Його й Матір в люту негоду
Вигнали на сніг.

Перед ними замикали брами ковані,
Щоб утікали Христос і Мати, псами цьковані.
Всі багаті скрізь палати,
В місті і в селі.

Там Бог і Мати не знайшли правди
І ласки на землі.

Задзвонили в церкві дзвони,
Йде Пречиста з храм,
Може, хоч там її люди пригорнуть,
Може, ласка там?

В нашій церкві над вертепом
Сяє зірочка,
Матінка Божа в малі яселка
Кладе Синочка.

І спочив Господь на сіні,
Між ягнятками,
Ягнята гріють ручки Дитині,
А серденько – ми.

Ангел грає, хор співає,
Плачуть старички,
Вже до вертепу прибігли діти
І світять свічечки.

Прикотили в подарунок
Меду бочечку,
Черевички, рукавички
Та ще й сорочечку.

Стер Младенець кулачками
Слізоньки з лиця,
Гляне на дітей, гляне на маму –
І усміхається.

А Марія як лілія
В раю розцвіла,
Сина цілує, Бога любує,
Господа вита!

Ой, прости нам, Сину Божий,
Прости, Матінко,
Що в нашій церкві тепла нема
Так, як у запічку.

Є тепло у вас, бо в небо
Тут віконечко.
Той, хто у храмі, той не в темряві,
А на сонечку.

Ой ходімо в Божу церкву
Всі і в кожен час,
І поклоняймось Діві Пречистій,
Що прийшла до нас.

Що принесла в наші ясла
Сина Божого,
Всі колядуймо нову колядку
Для Царя свого.